Папуга строкатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга строкатий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Неотропічний папуга (Touit)
Вид: Папуга строкатий
Touit batavicus
(Boddaert, 1783)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Psittaca batavica
Touit batavica
Посилання
Вікісховище: Touit batavicus
Віківиди: Touit batavicus
EOL: 1041130
ITIS: 714057
МСОП: 22686006
NCBI: 504089

Папу́га строкатий[2] (Touit batavicus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Таксономія

[ред. | ред. код]
Строкатий папуга

Строкатий папуга був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux»[4][5]. Біномінальну назву птах отримав в 1783 році, коли нідерландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Psittaca batavica у своїй праці «Planches Enluminées»[6]. Бюффон помилково вважав, що птах походив з Батавія[en] (сучасна Джакарта в Індонезії). Пізніше німецький орнітолог Ганс фон Берлепш виправив типове місцезнаходження птаха на Венесуелу[7].

Довжина птаха станоить 14 см. Спина чорнувата, крила чорні. На крилах широкі жовті смуги з синіми або зеленими краями. Голова зелена, пера на верхній частині голови жовті з чорними краями. Хвіст фіолетовий з чорними кінчиками. Груди і живіт світло-зелені, нижні покривні пера крил блакитнуваті. Дзьоб жовтий. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Строкаті папуги мешкають на півночі Колумбії (північні схили Сьєрра-Невади-де-Санта-Марти), на півночі Венесуели (Прибережний хребет), на острові Тринідад, на сході Венесуели, в Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та в садах, на висоті до 1700 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Touit batavicus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). La perruche aux ailes variées. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 241—242.
  5. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Petite perruche, de Batavia. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 791 Fig. 1.
  6. Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 49, Number 791 Fig. 1.
  7. von Berlepsch, Hans Graf (1908). On the birds of Cayenne (Part II). Novitates Zoologicae. 15: 261–324 [287].